Періодизація розвитку дидактики в україні в другій половині хх століття

Научная статья (поможет в подготовке к семинару) - без выходных данных, 8 стр.У статті представлено результати дослідження процесів розвитку дидактики в Україні в другій половині XX століття, яке було здійснено із застосуванням оригінальної технології поєднання кількісних і якісних методів аналізу значного масиву першоджерел. З сучасних методологічних позицій визначено особливості та періодизацію розвитку дидактики в Україні в досліджуваний період. Виокремлено та схарактеризовано 3 етапи в розвитку дидактики: 50 – 60-ті роки XX століття – етап накопичення емпіричного матеріалу, або емпірично-теоретичний етап; 70 – 80-ті роки XX століття – етап узагальнення накопиченого емпіричного матеріалу, або теоретико-емпіричний етап, етап дослідження форм та методів навчання; 90-ті роки XX століття – етап накопичення емпіричного та теоретичного матеріалу, дослідження більш крупних дидактичних систем, обґрунтування технологій навчання. Перші два етапи розвитку дидактики були пов’язані з традиційною парадигмою, яка має умовну назву „школа навчання, третій етап знаменує початок формування нової парадигми, орієнтованої не на знання, уміння та навички, а на розвиток особистості за допомогою знань, умінь та навичок. Встановлено, що найбільший внесок у розвиток дидактики в Україні в другій половині XX століття зробили А. Алексюк, Г. Балл, Б. Коротяєв, Г. Костюк, В. Лозова, В. Онищук, В. Паламарчук, В. Помагайба, О. Савченко, В. Сухомлинський, значним був внесок Н. Бібік, Я. Бурлаки, В. Буряка, В. Вихрущ, С. Гончаренка, М. Гриньової, К. Делікатного, В. Євдокимова, А. Зільберштейна, В. Ільченко, С. Логачевської, Ю. Мальованого, В. Однолька, В. Пунського, В. Римаренка, Н. Розенберга, Л. Тимчишин, А. Фурмана, В. Шаталова, С. Чавдарова та деяких інших науковців.
Ключові слова: дидактика, семантичний спектр назв наукових робіт, спрямованість публікацій і дисертацій, зміст наукових робіт, періодизація розвитку дидактики.